понедельник, 3 февраля 2020 г.

реферат терміни професіоналізми і ділове мовлення

реферат терміни професіоналізми і ділове мовлення

3. Терміни та професіоналізми: власне українські та запозичені. 4. Неологізми у діловому мовленні. 5. Синоніми, парафрази та евфемізми у документах. 6. Пароніми у професійному мовленні. Книжні й урочисті слова у документах. Усі слова української мови можуть бути поділені на дві великі групи: ті, що вживаються переважно в писемному мовленні (їх ще звуть книжними), й ті, що вживаються в усному мовленні (вони називаються розмовними). "Книжні", "нейтральні", "писемні" – це умовні назви, вони закріплені за певною вузькою сферою – наукові праці, публіцистичні та ділові

Культура мовлення у професійній діяльності. Аспекти культури мови нормативний комунікативний етичний. Складові професійної культури мови і якості особистості.  Для ділового мовлення надзвичайно важливо відповідати якостям, обумовлює ефективність ділового спілкування. Одне з них - грамотність.  Мета реферату - розглянути взаємодію понять «культура мови» і «професіоналізм» Завдання реферату: - Проаналізувати процес спілкування як взаємодії механізм людей; - Розглянути поняття «культура мови», «професіоналізм»; - Охарактеризувати проблеми культури мови, що виникають у професійному та ділового мовлення.

терміни професіоналізми. Трансплантація пересадка Трансфузія переливання Гіперемія повнокров'я Гіпоксія недостатність кисню в крові. Ін'єкція укол.  В діловому спілкуванні фразеологізми вживають здебільшого у усному мовленні (бесіді, лекції, промові). В окремих випадках вони використовуються, як розгорнені пояснення до окремих слів, щоб наголосити на тому чи іншому факті, підкреслити щось, а найчастіше - як засіб влучного і образного вираження певного значення, надання мові емоційного забарвлення.  - терміни та професіоналізми. - вживання термінів і професіоналізмів. - термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної. - джерела, походження, способи творення фразеологізмів.

Питання 1. Професіоналізми у діловому мовленні. Професіоналізми– слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізм вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (експресивно забарвлені) синоніми до термінів . На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи, крім того, терміни – це абстрактні поняття, а професіоналізми – конкретні. Наприклад

Термін у діловому мовленні. Термін - це слово в особливій функції: не лише назвати предмет чи поняття, а й дати їм точне визначення. Тому терміни вживаються лише в деяких сферах мовлення (наука, публіцистика, техніка, діловодство тощо). Характеризуються вони великою точністю значення, відсутністю образних, експресивних, суб'єктивно-оцінних відтінків. Терміни створюються засобами власної мови (діловодство), запозичуються (бартинг) або "конструюються" з власномовних і запозичених складників (фототелеграма).

Професіоналізми в діловому мовленні. Терміни – це слова або словосполучення, які вживаються в досить специфічній (науковій, публіцистичній, діловій та ін.) сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних понять і предметів. Термін позбавлений образних, експресивних, суб’єктивно – оцінних відтінків значення. Близькими до термінів, але не тотожними їм є номенклатурні назви, які позначають одиничні поняття. В офіційно-діловому стилі вживають терміни юриспруденції, політології, дипломатії, фінансово-банківської, адміністративної, бухгалтерської справ.

Професіоналізми – слова й мовлення звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів.  На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад

Професіоналізми наявні в повсякденному мовленні працівників багатьох підприємств, установ. Якщо для ділових документів споріднених установ професіоналізми можливі й зрозумілі, то для міжвідомчих справ вони небажані. До них належать слова загальнонародної мови, але вжиті в особливому значенні, специфічному для певної професійної сфери. Наприклад, літературна норма не допускає вживання абстрактних іменників у множині, а в мові професійній такі випадки зустрічаються.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають виразного наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни — це зазвичай абстрактні поняття, то професіоналізми — конкретні, тому, що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідного фаху, для прикладу: слова та словосполуки, притаманні мові моряків: кок (кухар), камбуз (кухня), кубрик (кімната відпочинку екіпажу), бак (носова частина корабля), чалитися (приставати до берега), ходити в море (плавати), компа́с, Мурма́нськ, рапо́рт тощо  В офіційно-діловому стилі мовлення професіоналізми вживають із певними застереженнями. Література[ред. | ред. код].

Усі слова української мови можуть бути поділені на дві великі групи: ті, що вживаються переважно в писемному мовленні (їх ще звуть книжними), й ті, що вживаються в усному мовленні (вони називаються розмовними). "Книжні", "нейтральні", "писемні" – це умовні назви, вони закріплені за певною вузькою сферою – наукові праці, публіцистичні та ділові папери.

Професіоналізми — слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жарґонні* Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик. На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення

Терміни і професіоналізми. Рубрика (тематическая категория). Культура. Говорячи про професію та її мову, ми розглядаємо окремий шар активної лексики – слова-професіоналізми. Професіоналізми – це слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії. У різних галузях науки, виробництва, політики, культури професіоналізми виступають як синоніми вже існуючих термінів.  Такі професіоналізми засмічують мову ділових паперів, утруднюють спілкування й знижують загальний рівень мовної культури. У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватися безліч нових професіоналізмів.

терміни професіоналізми. Трансплантація пересадка Трансфузія переливання Гіперемія повнокров'я Гіпоксія недостатність кисню в крові. Ін'єкція укол.  В діловому спілкуванні фразеологізми вживають здебільшого у усному мовленні (бесіді, лекції, промові). В окремих випадках вони використовуються, як розгорнені пояснення до окремих слів, щоб наголосити на тому чи іншому факті, підкреслити щось, а найчастіше - як засіб влучного і образного вираження певного значення, надання мові емоційного забарвлення. Але надмірне вживання і застосування фразеологізмів іноді недоречне і небажане. Зовсім інша ситуація з уживанням фразеологізмів у писемній формі ділового й наукового стилів.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.